Потенціал розвитку фінансового лізингу в Україні
DOI:
https://doi.org/10.31617/1.2024(153)08Ключові слова:
фінансовий лізинг, регулювання лізингової діяльності, договір лізингу, лізинговий портфель, АсоціаціяАнотація
У сучасних умовах ринок послуг фінансового лізингу займає чільне місце в економіці розвинених країн. Фінансовий лізинг є своєрідним симбіозом кредитування й оренди, має ряд суттєвих переваг для забезпечення та розширення діяльності суб’єктів господарювання завдяки поповненню їх інвестиційних надходжень, зручному джерелу фінансування, можливості використання сучасної та часто дороговартісної техніки без значних витрат, модернізації виробництва та нормалізації фінансово-економічного стану бізнесу, що пожвавлює розвиток економіки країни в цілому. В Україні, попри 30-річний розвиток, фінансовий лізинг неодноразово наражався на труднощі, серед яких проблеми зародження і становлення ринку лізингових послуг (1990-ті роки), недосконалість законодавства, спад у період фінансової кризи та післякризове відновлення, а наразі – функціонування в умовах війни. Економічна нестабільність минулих років та умов сьогодення суттєво впливає на темпи розвитку лізингової галузі, а тому її відновлення наразі є питанням часу. Зростання ринку фінансового лізингу в умовах пандемії, економічної рецесії та воєнного стану робить необхідним наявність чіткого механізму регулювання лізингової діяльності. Пріоритетним орієнтиром є європейський досвід, вивчення якого у рамках посилення інноваційної спрямованості розвитку вітчизняної економіки дасть змогу обрати релевантну модель функціонування сучасного ринку фінансового лізингу. Метою статті є визначення регуляторних вимог у сфері лізингової діяльності, ключових векторів розвитку вітчизняного ринку послуг фінансового лізингу у контексті євроінтеграції. Для досягнення поставленої мети застосовано наукові методи аналізу, синтезу, систематизації, графічний та узагальнення. Встановлено, що, попри низку проблем, лізинговий ринок України все ж має всі перспективи стати одним із потужних ринків регіону Центральної та Східної Європи. У цьому напрямі актуальним є посилення фінансової грамотності серед населення та суб’єктів господарювання щодо розуміння лізингу як інноваційного способу придбання обладнання та гнучкого інструменту фінансування бізнесу, забезпечення підвищення рівня проникнення лізингу у вітчизняну економіку, розширення сфер залучення зовнішнього фінансування, розробка державних програм, розвиток вендорного фінансування.
Посилання
Амелін, С. К. (2009). Міжнародний досвід регулювання лізингових відносин. Інвестиції: практика та досвід, 24, 44-48.
Бестужева, С., Козуб, В., & Добринь, С. (2023). Методичні аспекти організації лізингових опе-рацій у зовнішньоекономічній діяльності підприємства. Причорноморські економічні студії. Вип. 80, 7-16.
ГКУ (2003). Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. 436-IV. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text
Держстат України. (б. д.). Офіційний сайт. Офіційні дані за 2013-2023 рр. https://www.ukrstat.gov.ua/
LeaseEurope. (б. д.). Європейська Асоціація лізингових компаній. Річні звіти за 2017-2022 рр. https://www.leaseurope.org/
Карпенко, Р. В., Бакай, І. П., & Риженко, Д. В. (2020). Сутність договору лізингу як різновиду договору найму. Право і суспільство, 6, 34-38.
Конвенція УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг. Міжнародний документ від 28.05.1988. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_263#Text
Лепех, С. (2021). Сторони споживчого договору фінансового лізингу. Цивільне право і процес, 6, 34-38.
Лізингова галузь в Україні: тенденції та рекомендації для зростання (червень 2018 р.). Звіт Проєкту USAID "Трансформація фінансового сектору". https://uul.com.ua/wpcontent/uploads/2018/10/Leasing_ report_ukr_final_09202018.pdf
Малишко, В. М., & Микитюк, М. С. (2015). Правова природа лізингу. Юридичний вісник, 1 (34), 121-124.
Нетудихата, К. Л. (2017). Сучасний стан та тенденції розвитку світового ринку лізингових послуг. Науковий вісник Херсонського держав-ного університету, 26, 93-97.
Офіційний сайт Національного банку України. (б. д.). Статистичні звіти за 2013-2023 рр. www.bank.gov.ua/
УОЛ. (б. д.). Офіційний сайт Українського об'єднання лізингодавців. Аналітичні записки за 2021-2023 рр. https://uul.com.ua/
Потриваєва, Н. В., & Козаченко, Л. А. (2019). Лізинг на ринку фінансових послуг України: формування та тенденції сучасного розвитку. Ринок фінансових послуг: погляд у майбутнє: монографія. Київ: ФОП Ямчинський О.В., 381-398.
Правове регулювання лізингу: досвід Іспанії, Португалії, Болгарії та Угорщини. (2016). Financial and economic analysis office in the VRU.
Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 р. № 2121-14. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#Text
Про фінансовий лізинг: Закон України від 04.02.2021 р., № 1201-IX. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1201-20#Text
Про фінансові послуги та фінансові компанії: Закон України від 14.12.2021 р. № 1953-IX. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text
Сидоренко, В., & Гордієнко, Т. (2017). Оцінка ефективності діяльності лізингової компанії. Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії і практики, 1, 120-126. https://doi.org/10.18371/fcaptp.v1i22.109937
Ситник, Н. С., & Дунець, І. А. (2021). Лізинг як форма оновлення технічної бази підприємства. Молодий вчений, 4 (92), 326-330.
https://doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-69
Сіренко, Н. М., Мікуляк, К. А., Ганніченко, Т. А., & Поліщук, А. І. (2021). Фінансовий лізинг як запорука розвитку суб'єктів аграрного сектору економіки України. Modern Economics, 26(2021), 141-146. https://doi.org/10.31521/modecon.V26(2021)-21
ЦКУ (2003). Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р., № 435-IV. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ru/ed20131011
Чеберяко, О., & Гнатюк, О. (2020). Лізингові послуги у зарубіжних країнах. Світ фінансів, 1 (62), 118-127.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ліцензія Creative Commons Зазначення Авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)